Папа: Молитва, якої нас навчив Господь – підсумок кожної молитви

Про те, як Ісус навчив Своїх учнів особливої молитви роздумував Святіший Отець, зустрічаючись з прочанами в останню неділю липня.

Те, про що просимо в молитві «Отче наш», вже здійснилося й дароване нам в особі Ісуса Христа. На це звернув увагу Папа Франциск, присвятивши своє недільне повчання роздумам над уривком з Євангелії від святого Луки, в якому розповідається про те, як Ісус навчив своїх учнів «Господньої молитви».

Суттєвий вимір життя

Промовляючи до римлян і паломників, які в неділю, 28 липня 2019 р., незважаючи на проливні зливи, зібралися опівдні на площі Святого Петра у Ватикані, щоб проказати молитву «Ангел Господній», Святіший Отець звернув увагу на те, що Христові учні вже вміли молитися згідно з єврейською традицією, але прагнули такої самої «якості» молитви, як в Ісуса.

«Вони мають змогу побачити, що молитва становить суттєвий вимір життя їхнього Вчителя, адже, в дійсності, кожен Його важливий вчинок позначений тривалим перебуванням на молитві», – зазначив проповідник, додаючи, що їх захоплює також і те, що Ісус молиться інакше, ніж інші учителі того часу: Його молитва – «це внутрішній зв’язок з Отцем». Тож і вони прагнуть «бути учасниками цих хвилин єдності з Богом».

Не дефініція, а досвід

Й ось, одного дня, дочекавшись, коли Ісус завершить Свою молитву у віддаленому місці, учні просять: «Господи, навчи нас молитися». «Відповідаючи на виразне запитання учнів, – зазначив Папа, – Ісус не дає абстрактного визначення молитви, ні не навчає дієвої техніки молитви, аби “щось отримати”. Він, натомість, запрошує Своїх пережити досвід молитви, вводячи їх безпосередньо в спілкування з Отцем, пробуджуючи в них ностальгію за особистими стосунками з Богом, з Отцем».

Саме в цьому, за словами Наступника святого Петра, «новизна християнської молитви». Вона є «діалогом між особами, які взаємно люблять одна одну». Це діалог, який «ґрунтується на довірі, підтримується слуханням та відкритий на солідарність».

Найцінніший дар

Ісус вручає Своїм учням молитву «Отче наш», яка є «одним з найцінніших дарів», який нам залишив Божественний Учитель. Об’явивши нам Своє таїнство Сина і брата, Він «вводить нас у Боже батьківство» та «показує спосіб, щоб увійти в молитовний і безпосередній діалог з Ним».

«Те, про що просимо в “Отче наш”, – пояснив Папа, –все вже здійснилися й дароване нам в особі Єдинородного Сина: освячення Імені, прихід Царства, дар хліба, прощення та визволення від зла. Тож коли просимо, то відкриваємо свою долоню, аби отримати. Отримати дари, які Отець показав нам в Сині. Молитва, якої нас навчив Господь – це підсумок кожної молитви, й ми звертаємося з нею до Отця завжди в сопричасті з братами й сестрами».

Ревна настирливість

Підсумовуючи, Святіший Отець звернув увагу на те, що Ісус завершує цей епізод притчею про настирливого чоловіка, який потрапивши у потребу, стукає до дверей свого друга навіть серед ночі, й отримує того, чого потребує. Це нагадує дітей, які постійно чогось просять у тата, або з постійно запитують, лише щоб привернути його погляд. І ми також можемо лише промовляти: «Отче!», запитувати: «Чому?», й Господь зглянеться на нас.

«Просімо у Пресвятої Марії, молитовної жінки, аби допомагала нам молитися до Отця в єдності з Ісусом, щоб жити Євангелієм під проводом Святого Духа», – заохотив Папа, розпочавши проказування молитви «Ангел Господній».Джерело: vaticannews.va