Папа: Як не втратити Різдво?

«Різдво: несподіванки, що приємні Богові». Такою була тема катехизи Святішого Отця з нагоди останньої в 2018 році загальної аудієнції. Якщо Різдво залишитися гарним традиційним святом, в якому ми, а не Господь займатимемо центральне місце, то воно перетвориться у втрачену нагоду. Про таку небезпеку перестеріг Папа Франциск, промовляючи до паломників, які в середу, 19 грудня 2018 р., зібралися в залі Павла VI у Ватикані на останню в цьому році загальну аудієнцію. Свої роздуми він присвятив Христовому Різдву, святкування якого наближається. Якого Різдва бажає Бог? «Ялинки, прикраси та освітлення повсюди нагадують, що також і цього року буде свято. Рекламна машина запрошує обмінюватися завжди новими подарунками, щоб робити одні одним несподіванки. Але запитую себе: чи саме таке свято подобається Богові? Якого Різдва хоче Він, яких подарунків та несподіванок?» – розпочав своє повчання Святіший Отець, скерувавши думку слухачів до «першого в історії Різдва», щоб зрозуміти «Божі смаки». У цьому Різдві також не бракувало несподіванок. До Марії, нареченої Йосифа, прийшов ангел, перемінивши Її життя. Йосиф отримав покликання стати батьком сина, якого він не породив. Син, що зачинається у найменш відповідний момент, адже Йосиф і Марія на той час були лише нареченими. «Різдво, – підкреслив Папа, – приносить неочікувані зміни в життя. Тож якщо хочемо пережити Різдво, ми повинні відкрити серця, щоби бути готовими до несподіванок, тобто, до неочікуваної переміни життя». Найбільша несподіванка Однак, саме у різдвяну ніч прийшла «найбільша несподіванка» – Всевишній як мале дитя. Слово Боже стало «немовлям», тобто, «неспроможним говорити». А приймають Спасителя не влада й дипломати, але прості пастухи, що на заклик ангела побігли без зволікання. «Різдво означає святкувати нечуване, що походить від Бога, чи, ще краще, святкувати нечуваного Бога, Який перевертає нашу логіку та наші очікування», – наголосив Святіший Отець, додаючи, що Різдво означає приймати на землі «несподіванки з неба». Новизна життя Отож, Різдво «започатковує нову епоху», в якій «життя не програмується, а дарується», тобто, вже не живеться для себе, але «для Бога і з Богом», бо «від Різдва Бог є Богом-з-нами». «Переживати Різдво означає піддатися потрясінню його вражаючою новизною», – підкреслив Папа, зазначаючи, що Різдво є перемогою «покори над пихою, простоти над безміром, тиші над гамором, молитви над “моїм часом”, Бога над моїм я». Зійти як Ісус, довіритись як Марія, підвестися та слухати як Йосиф За словами Святішого Отця, святкувати Різдво означає поводитися як Ісус, Який прийшов до нас, потребуючих, тобто, сходити до тих, які потребують нас. Це означає, як Діва Марія довіритися Богові, «навіть не розуміючи, що Він зробить». Це означає поводитися як святий Йосиф: підвестися, аби здійснити те, чого хоче Бог, «навіть якщо це не відповідає нашим планам». Папа також звернув увагу на «вражаючу» поведінку святого Йосифа, що проявилася в тому, що він «у Євангелії не промовив жодного слова», натомість слухав Господа, Який «промовляв до нього саме в тиші». «Різдво, – додав він, – означає віддавати перевагу тихому голосові Бога, а не галасові споживацтва. Якщо вмітимемо в тиші стояти перед вертепом, Різдво також і для нас буде несподіванкою, а не лише звичною річчю». Помилитися святом… «Однак, існує можливість, на жаль, помилитися святом та замість новизні з небес віддати перевагу звичним земним речам. Якщо Різдво залишатиметься лише гарним традиційним святом, де у центрі перебуваємо ми, а не Він – то це буде втрачена нагода», – вів далі Святіший Отець, закликавши «не перетворювати Різдво у світське свято», не відсувати набік Того, Кого святкуємо, щоб не було з нами так, як писав євангелист Іван: «Прийшов до Своїх, але Свої Його не прийняли». За словами Папи, в ці дні ми свідками біганини, більшої, ніж в інші періоди року. Але так «чинимо протилежне тому, чого прагне Ісус». Ми звинувачуємо світ, що став «надто швидким», натомість Ісус «не обвинувачує світ, але просить нас не дати себе поглинути» та «чувати й молитися в кожній хвилині». Побажання «Отож, Різдво буде тоді, коли ми як святий Йосиф зробимо місце для тиші, коли як Марія скажемо Богові: “Ось я”, коли як Ісус будемо близькими до самотніх, коли як пастирі вийдемо зі своїх огорож, щоби стояти з Ісусом. Різдво буде тоді, коли віднайдемо світло в убогій вифлеємській печері. Не буде Різдва, якщо шукатимемо сліпуче сяйво світу, якщо будемо переповнені подарунками, обідами й вечерями, але не допоможемо бодай одному вбогому, який уподібнюється до Бога, Який на Різдво прийшов убогим», – сказав Папа, побажавши: «Дорогі брати й сестри, бажаю вам благодатного Різдва, багатого Ісусовими несподіванками! Вони можуть здаватися незручними, але такими є Божі смаки. Якщо приймемо їх, то самі собі зробимо чудову несподіванку. Кожен бо з нас має приховану в серці здатність здивувати себе самого. Дозвольмо Ісусові під час цього Різдва здивувати нас».