Книжкові поради від владики Володимира (Груци)

“Духовна велич Львова” розпочинає серію публікацій про літературні уподобання священнослужителів. Нашим першим співрозмовником став єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ Володимир Груца. Чи користувалися б Василій Великий та Іван Золотоустий соціальними мережами? І чому священику варто читати не лише богословські трактати, але також книги із психології та медицини? Про це та більше спілкуємося.

– Що саме читаєте у теплу пору року?

– Дехто старається влітку прочитати ту книжку на яку зазвичай немає часу. Я особисто протягом року читаю книги із короткими розповідями. Бо зараз такий ритм життя, що люди мають Інтернет і “пробігають” у новинах заголовки.

6Пішла така тенденція сюжетних, коротких інформацій. Я особисто намагаюся ввечері перед сном прочитати Євангеліє наступного дня, роздумати і по можливості переглянути короткий коментар. І з тим якось побути на самоті. Звичайно, що недільна проповідь потребує дещо довшого приготування.  Але ми також мусимо цікавитися іншими сферами життя. Мою увагу привертають зокрема психологія, медицина.

–  Чому?

– Бо вони також є пов’язаними із духовним життям людей. Священики мають справу з різними особами. І для того, щоб послужити їм як душпастир, священик мусить також цю людину зрозуміти. Її внутрішній світ. Чим ця людина живе. Це не означає, що він має бути психотерапевтом. Але все ж таки ці навики, знання психології уможливлюють певний підхід до людини. Ну бо уявім собі: ми зустрілись. І коли я посміхнувся, чи привітався, то вже є певний інтерперсональний контакт. Бо коли суворо подивитися, то вже ставиться бар’єр. Тобто ті самі люди і різні грані підходу можуть бути.

3

– Є конкретні автори, яким надаєте перевагу?

– Я дуже радо читаю твори німецького бенедиктинця Ансельма Грюна, який влучно поєднує психологію, духовність і богослов’я. Також із задоволенням читав твори Йосифа Августина про основи єзуїтських духовних вправ. Бо мені дуже подобаються Ігнатіанські реколекції. Тобто по авторах це здебільшого декілька єзуїтів і Ансельм Грюн. Який подає порівняння із життєвого контексту. Робить певні паралелі. Бо ми мусимо уявити собі ту, чи іншу подію. Також є дуже гарний збірник “Мистецтво сповіді. Поради для духівників”.  Все ж таки читаю сучасних авторів. Адже є ряд богословів, які глибоко прочитували патристику очима людини ХХІ століття. Бо ми ніколи не зможемо стати такими, як Василій Великий, як Іван Золотоустий. Але питання що би ці великі постаті нам радили у наш час. Чи вони би користувалися Інтернетом, соцмережами? Напевно, що вони би використовували всі посередники для того, щоб донести Добру Новину до людей. Наприклад, святий Павло, який старався усіх “обійняти Божим Словом”. І напевно, у сьогоденні він би застосував усі можливі засоби, щоб проповідувати.

Джерело: http://velychlviv.com/knyzhkovi-porady-vid-vladyky-volodymyra-grutsy/

Розмовляла Оксана Бабенко

Фото з Інтернету