Падре Піо терпів біль стигматів, але одна таємна рана була найбільш болюча.


Святй розкрив її тільки одній людині – Кароль Войтила, майбутній Папа Йоан Павло ІІ.

Пардре Піо є одним з святих, що страждав маючи рани Христових страждань, стигмати. Додатково до ран від цвяхів та списа, св. Піо мав поріз, що Бог дав йому на його плече. Ця рана була спричинена несінням хреста, ми знаємо це, бо Христос відкрив це до св. Бернарда.

Ця рана, на тілі падре Піо була побачена одним з його друзів та духовних синів, братом Модестіно.

Цей монах був земляком падре Піо та допомагав йому з служінням. Одного дня майбутній святий сказав йому, що міняти його майку є найбільш болючим, що він терпить.

Тоді, брат Модестіно не зрозумів, чому це було болючим для падре Піо, припустивши, що Піо мав на увазі просто біль від його ран при скиданні одежі.

Він зрозумів правду тільки після смерті падре Піо, коли він упорядковував його церковний одяг.

Модестіно мав зібрати всі речі падре Піо та запечатати їх на збереження. На майці він побачив великі плями на правому плечі, близько до лопатки. Пляма була десь 4 дюйми (10 см) довжиною (доволі схожою до відбитку на Туринській плащаниці). Він зрозумів, що для падре Піо, зняти футболку з цієї відкритої рани коштувало величезних страждань.
“Я негайно проінформував свого старшого священника, про мою знахідку,” брат Модестіно пригадує, що йому доручили написати короткий звіт про це. Він додав: “Отець Пелегріно Фунічеллі, хто також допомагав падре Піо протягом багатьох років, сказав мені, що багато разів допомагав Піо змінювати бавовняну майку. Кожного разу при цьому він помічав – інколи на правому плечі, інколи на лівому – округлі гематоми.”

Войтила, його довірена особа.

Падре Піо не говорив про його рану нікому окрім майбутнього Папи Йоана Павла ІІ. Якщо він відкрив це тільки йому, то для цього очевидно була причина.

Історик Франческо Кастелло пише про зустріч в Сан Джовані Ротондо, в квітні 1948р, між отцем Войтилою та падре Піо. Власне тоді Піо розповів йому про його найбільш болючу рану.

Брат Модесто пізніше відзвітував, що падре Піо, після смерті, дав йому особливе розуміння цієї рани.
“Однієї ночі, перед тим як заснути, я звернувся до нього в молитві. ‘Дорогий отець Піо, якщо ти дійсно мав цю рану, дай мені знак.’ Після цього я заснув. Але в 1:05 ночі, різкий та раптовий біль в моєму плечі пробудив мене зі сну. Це було ніби хтось взяв ніж та зрізав тіло з моєї лопатки. Якщо б біль продовжився хоч на декілька моментів більше, я думаю я б помер. Протягом цього я чув голос, що сказав, ‘Ось як я страждав.’ Сильний запах огорнув мене та заповнив мою келію. Я відчув, що моє серце переповнюється любовю до Бога. Я відчув дивні відчуття: маючи цей нестерпний біль, позбутись його було більш складно а ніж терпіти його. Тіло хотіло позбутись але душа, незрозумілим чином, прагнула його. Це було дуже болюче та солодко в той самий час. Решті решт я зрозумів!”

Переклад з англійської здійснив Остап Демкович.

Матеріал взято з сайту: aleteia