Папа: Богослуження Пасхального Тридення – це переживання суті нашої віри

Християнин, якщо дійсно дозволить Христові себе обмити, хоч і залишається грішником, не може бути корумпованим та жити, носячи в своїй душі смерть. На цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи до прочан, які в середу, 28 березня 2018 р., зібралися на загальну аудієнцію на площі Святого Петра у Ватикані.

Свої роздуми Святіший Отець присвятив Пасхальному Триденню, аби «трохи поглибити те, що представляють для віруючих найважливіші дні літургійного року». Але спочатку він поставив слухачам запитання: «Яке свято є важливішим для нашої віри: Різдво чи Пасха?». «Пасха!» – відповіла площа. «Так, Пасха, – погодився Папа. – Але чи вам відомо, що я до 15 років думав, що Різдво. Всі ми помиляємося… Пасха, бо це свято нашого спасіння, свято Божої любові до нас».

Саме тому, як пояснив Наступник святого Петра, він вирішив присвятити роздуми цим дням, які становлять «богослужбовий спомин єдиного великого таїнства – смерті та воскресіння Господа Ісуса». Пасхальне Тридення «позначає фундаментальні етапи нашої віри та нашого покликання у світі», а тому всі християни покликані пережити ці святі дні «немов, “матрицю” свого особистого та спільнотного життя», подібно до того, як «наші брати євреї переживали вихід з Єгипту».

За словами Папи, ці три дні наново представляють християнському людові «великі події спасіння, довершені Христом», що, таким чином, спрямувати «до горизонту його майбутнього призначення та скріплюють його в його трудах свідчення протягом історії». Їх підсумовує урочисте звіщення пасхального ранку: «Христос, наша надія, воскрес і випередить нас у Галилеї».

Як підкреслив Святіший Отець, ствердження, що Христос воскрес, є дуже важливим. У цьому контексті він зауважив, що чимало народів світу, зокрема, в Східній Європі, в пасхальні дні вітаються цими словами, кажучи: «Христос воскрес!». А ці слова «вміщають не лише звіщення радості й надії», але також є закликом «до відповідальності та місії». Тобто, свято не завершується святковими стравами й традиціями, але є початком місійного посланництва. Адже Христове воскресіння є «центром нашої віри і надії», є “керигмою”, яка «безперервно євангелізує Церкву».

Далі Папа зауважив, що святий Павло підсумовує пасхальні події словами: «Христос, наша Пасха, був заколений», немов ягня. А тому він пише, що «коли хтось у Христі, той – нове створіння. Старе минуло, настало нове». Саме тому від початків Церкви в день Пасхи уділяли святу тайну Хрищення. «Також і цієї суботи вночі, – додав він, – я тут, у базиліці Святого Петра, охрищу вісьмох дорослих, які розпочинають християнське життя».

Святий Павло також писав, що Христос «був виданий за гріхи наші й воскрес для нашого оправдання». Святіший Отець підкреслив, що Христос – єдиний, хто нас виправдовує й відроджує. І за це виправдання непотрібно платити, бо воно – безкорисливе, в чому виявляється «велич Ісусової любові». Адже Він «безкорисливо віддав Своє життя, щоб зробити нас святими, оновити й простити». І саме в цьому – суть Пасхального Тридення.

«Через Хрищення, в дійсності, ми воскресли з Ісусом та померли для речей та логіки світу; ми відродилися як нові створіння: це дійсність, яка день за днем повинна перетворюватися в конкретне життя. Християнин, який насправді дає Христові себе обмити, якщо дійсно піддається тому, щоб Він зняв з нього стару людину, аби вступити в нове життя, навіть залишаючись грішником, бо всі ми є такими, не може бути корумпованим: Христове виправдання спасає нас від зіпсуття. Він не може більше жити з смертю в душі, чи ставати причиною смерті», – сказав Папа, додаючи, що в цьому контексті мусить сказати одну «сумну та болючу річ».

За його словами, існують «фальшиві християни», які хоч і кажуть: «Ісус воскрес!», «Я виправданий Христом і розпочав нове життя», але ведуть «корумпований спосіб життя». І такі фальшиві християни погано закінчать. Бо християни, хоч і є грішниками, мають певність у тому, що коли просять прощення, Господь прощає. «Корумпований, натомість, вдає, що є чесною людиною, але його серце повне гнилизни», – сказав Святіший Отець, ще раз підкреслюючи, що той, хто отримав нове життя в Христі «не може жити зі смертю в душі чи ставати причиною смерті». Як приклад, він навів так званих «християн-мафіозі», які, за його словами, «не мають нічого спільного з християнством», а тому закликав молитися за них, «аби Господь зворушив їхні душі».

Папа також зауважив, що ближній «стає конкретним обличчям», якому слід «дарувати любов, яку нам дарував Ісус». Й тоді світ стає «простором нового життя, притаманного воскреслим». Тож Святіший Отець заохотив «належно пережити» Пасхальне Тридення, щоб «дедалі глибше занурюватися в таїнство Христа, умерлого та воскреслого за нас».

«Нехай же нас в цій духовній мандрівці супроводжує Пречиста Діва, Яка йшла за Ісусом під час Його страстей, перебувала там, споглядала, страждала та єдналася з Ним під хрестом, але не соромилася Сина, бо мати ніколи не соромиться сина. Вона була там і прийняла до Свого Материнського серця безмірну радість воскресіння. Нехай же Вона здобуде для нас благодать внутрішньо залучатися в богослужби наступних днів, щоб наші серця й наше життя дійсно перемінилися», – побажав Папа, додаючи:

«Залишаючи вас з цими думками, складаю вам усім разом з вашими спільнотами й найдорожчими найщиріші побажання радісної та святої Пасхи».