6 способів, якими Різдво може змінити наші уявлення про Бога

Шопка, як і розп’яття, показує могутню історію, що перевернула світ.

Скількома способами ти можеш розказати різдвяну історію? У нетфлікс (примітка: система онлайн відео та телебачення ) є безчисленна кількість цих історій з різноманітними сюжетами від різноманітних авторів.

Подумаймо над способами, якими Різдво все змінює.
В Різдві ми є багаті, та Бог є бідним
В той час коли Христос лежить в простих яслях,  наші церкви та домівки є декоровані, з гостинцями та подарунками. Навіть в країнах третього світу християни якнайкраще підготовляються до Різдва. Це парадокс в самому серці цієї історії, що Бог в Вифлеємі дає все але приходить зовсім бідним. Приходить закликаючи нас бути бідним в серці та винятково щедрим.

Бог є тихий. Ми є шумні
Чи Бог бив в великий гонг? Можливо щось таке і було. Проте, що Боже об’явлення в нашому світі, в яслах, в непомітному куточку світу, показує, що Він не прагне уваги чи розголосу. Він тихий та схований. В Різдві, лиш Його творіння є ті хто розголошують новину – чи то ангели, чи караван мудреців, чи колядники, чи церковні дзвони. Бог не привертає увагу до себе самого. Лиш ми це робимо.

Бог терплячий з нами, то ж ми маємо бути терплячі з Богом.
Після падіння Адама та Єви, Бог пообіцяв Месію. Людство чекало протягом тисячоліть. Тоді прийшов Христос з ангелами, звіщуючими короля королів, того хто приносить мир на землю. Але Ісус був просто дитиною. Десятиліття потрібні були йому, щоб вирости – і ще тисячоліття, щоб його місія розповсюдилась. Ми ж, все ще чекаємо. Та це не повинно нас дивувати. Божі сім “днів” творення були неосяжні. Бог чітко хоче, щоб ми були терплячі – з ним, з самими собою та один з одним. Швидше, ніж ми сподіваємось, ми опинимось в наступному житті, де тисячі років як один день.

Для Бога любов означає жертовність
Для нас любов означає багато речей – сильні почуття привязаності, інтенсивне задоволення, приємні спомини. Ми природньо думаємо, що любов означає знайти когось іншого для продовження життя. Але дивлячись на шопку, ми бачимо, що любов означає для Бога. Вона означає бути малим для інших. Він понизився, щоб ми могли зрости. Ми повинні віддати цю послугу.

Бог програє битви але виграє війну
В наші дні ми бачимо великі небезпеки для християн по всій землі, навіть для Папи. Наші урядові інституції відкидують Бога. Церква на Заході виглядає морально зраненою. Може здаватись, що ми постали перед непереборним ворогом. Так здавалось і в випадку з дитинкою Ісусом. Єдиним публічним проявом народження Ісуса було вбивство немовлят Іродом, щоб знищити Його. Проте, Він не став проявляти своєї сили, та залишився безпомічним малям, поширюючим благодать. І, зараз його послідовники є по всій землі.

Бог любить гарні історії
Якщо ми уявляємо собі Бога, як якусь універсальну життєву силу або ауру світла, Різдво показує нам, що ми помиляємось. Він може нас врятувати будь яким способом яким він захоче. Він вибрав бути народженним в стайні, далеко від дому, посеред тварин, пастухів та мудреців, переслідуваний злим царем. Бог знає, що ми любимо гарні історії, та й він любить нас настільки, що говорить з нами найкращою в світі історією. Він любить людські історії та любить історію кожного з нас зокрема.

Святкуйте ж Різдво, так як ви його святкуєте. Проте не зубудьте зібратись разом біля шопки та мерехтливих вогників ялинки та заспівати “Тиха ніч”. Або ж просто промугикати її. Шопка заспіває цілу колядку й без слів.

Переклав з англійської Остап Демкович з сайту:   aleteia.org